Тема уроку. Призначення
акумуляторної батареї та її будова
Мета уроку: сформувати
знання і вміння учнів з теми «Призначення акумуляторної батареї та її будова,
ємність та маркування»; виховувати любов і пошану до праці людини; розвивати
мовлення, критичне мислення, пам'ять.
Обладнання: плакати «Акумуляторна батарея», «Джерела електричної енергії», таблиці,
натуральні прилади.
Міжпредметні зв’язки: з фізикою, 7 клас, «Джерела електричного струму», з
хімією, валеологією.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Хід
уроку
І. Організаційна частина.
Перевірка готовності учнів до
заняття.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
·
фронтальна
бесіда;
·
виконання
тестових завдань
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності.
1)
Вступне
слово вчителя
Дорогі учні, на попередньому уроці ми з вами розглянули
систему живлення карбюраторних двигунів, дизельних двигунів та газобалонну
установку. А сьогодні на уроці розглянемо електрообладнання автомобіля, а саме:
призначення, будову, ємність та маркування акумуляторної батареї.
2)
Постановка
проблемного завдання:
Де саме в побуті використовуються акумулятори? Навіщо нам акумулятори? Чи можна
без них обійтися? Чи є аналоги?
3)
Інтерактивна
вправа «Асоціативна павутина»
·
Які
асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «акумулятор»?
(запис
опорних слів на дошці – побудова павутини)
ІV.
Оголошення теми і мети уроку.
V. Організація вивчення нового матеріалу.
1) Призначення акумуляторної батареї та її будова.
План.
1. Призначення акумуляторної батареї.
2.
Будова
свинцево-кислотної акумуляторної батареї.
3. Приготування електроліту.
Учні записують план уроку
2)
Пояснення
вчителя (з елементами бесіди) за планом
Акумуляторна батарея слугує для живлення електричним
струмом під час пуску двигуна, а також
усіх інших приладів електрообладнання, коли генератор не працює або не може
віддавати енергію в коло. В автомобілі електричну енергію використовують для
запалювання пальної суміші в циліндрах карбюраторних і газових двигунів,
запуску двигуна стартером, живлення приладів освітлення, сигналізації,
контрольних та інших приладів електрообладнання.
Розгляд зображень батареї на
плакатах.
Коментар учителя
3)
Виступ
учня, який мав випереджувальне завдання про будову акумуляторної батареї.
Акумуляторна батарея складається з шести свинцево-кислотних
двовольтових акумуляторів, з’єднаних між собою послідовно, що забезпечує робочу
напругу в колі 12 вольт.
Бак акумуляторної батареї, який виготовляється з
кислотривкої пластмаси або ебоніту, поділено перегородками на шість відділень.
Акумулятор складається з пів блокових позитивних і негативних пластин,
ізольованих одна від одної сепараторами, які виготовлено з пористих пластмас
(міпори або міпласта). Пластини відливають у вигляді решіток із свинцю з
додаванням 7-8% стихію (сурми) для механічної міцності.
Для збільшення ємності акумулятора й зменшити його
внутрішній, однойменні пластини з’єднують у пів блоки, що закінчуються
вивідними полюсними штирями. Сепаратори встановлюють між пластинами так, щоб
їхній ребристий бік був повернутий до поверхні позитивних пластин, забезпечуючи.
Демонстрація батареї. Коментар
учителя.
4)
Пояснення
вчителя (за планом)
В акумулятори заливають електроліт, що складається з
хімічно чистої сірчаної кислоти (H2SO4)
і дистильованої води. Електроліт готують у кислотривкій посудині (свинцевій,
керамічній, пластиковій), вливаючи кислоту у воду. Заливати воду в кислоту не
можна, оскільки процес сполучення в цьому випадку відбуватиметься на поверхні,
спричиняючи розбризкування кислоти, що може призвести до опіків тіла та
зіпсувати одяг. Під час приготування електроліту необхідно надівати окуляри,
гумові рукавиці та фартух. У разі потрапляння кислоти на шкіру потрібно
обережно ватою зняти кислоту й промити вражене місце струменем води, а потім
10% розчином соди або нашатирного спирту.
Співвідношення
кислоти й води для приготування електроліту відповідної густини.
Густина електроліту, г/см3зведена до температури 15оС
|
На 1л води додати H2SO4
густиною 1,83г/см3
|
1,23
|
0,280
|
1,25
|
0,310
|
1,27
|
0,345
|
1,29
|
0,385
|
Під час пропускання через батарею постійного струму
(заряджання) в акумуляторах відбувається
перетворення електричної енергії на хімічну, що виражається в А/год., де
густина електроліту, а активна маса на тих інших пластинах перетворюється на
сірчанокислий свинець (PbSO4). Густина електроліту залежить від його температури,
зменшуючись приблизно на 0,1 г/см3 при підвищенні температури на 15оС.
у розрахунках густину електроліту, як правило, зводять до температури 15оС.
Для запобігання замерзання електроліту, під час експлуатації акумуляторів
узимку, його густину регламентують залежно від кліматичних умов.
Регламентована
густина електроліту залежно від кліматичних умов.
Кліматичні райони
|
Пора року
|
Густина електроліту, г/см3(зводиться
до температури 15оС)
|
|
Для заливання в акумулятор
|
Після заряджання
|
||
З різко континентальним
кліматом і температурою взимку нижче -40оС
|
Зима
Літо
|
1,29
1,25
|
1,31
1,27
|
Північні з температурою
взимку до -40оС
|
Весь рік
|
1,27
|
1,29
|
Центральні з температурою
взимку до -30оC
|
Весь рік
|
1,25
|
1,27
|
Південні
|
Весь рік
|
1,23
|
1,25
|
VI. Підсумок
уроку
1) Бесіда на основі асоціативної павутини
2)
Інтерактивна
вправа «Закінчи речення»
3)
Вирішення
проблеми, поставленої вчителем на початку уроку
4) Виконання завдання «Пазл», створеного вчителем за
допомогою сервісу Learning
Apps
VII. Домашнє завдання
Опрацювати §3.1 сторінки 176-183,
підручника «Будова й експлуатація автомобілів»
Для охочих підготовити презентацію на тему «Джерела електричної енергії».
